21-22 квітня в Академії педагогічних наук України відбуватиметься Міжнародна  наукова конференція «Імплементація західних освітніх стандартів в пострадянських країнах».

ЇЇ організаторами виступили Міністерство освіти і науки України, академія педагогічних наук України, національний авіаційний університет МОН України, Інститут вищої освіти АПН України, університет Уппсали, Швеція, відділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні, американські Ради з міжнародної освіти : ACTR/ACCELS, Офіс Програми Фулбрайта в Україні, Київський ресурсний центр для випускників (ARS).

  Відкрив конференцію і виступив з доповіддю «Імплантація західних освітніх стандартів як відповідь на цивілізаційні виклики Президент АПН України, академік НАН і АПН України Василь Григорович Кремень.  «Глобалізаційні процеси, що об'єктивно відбуваються в світі мають різноманітні аспекти. Це і зближення держав, націй, народів; створення все більш Єдиного економічного простору, інформаційного поля, спільного неба тощо. Серед них - зближення характеру суспільних відносин в різних країнах, як обов'язкової передумови активної участі країни та її громадян в цивілізаційному прогресі. Зрозуміло, що поза єднальними процесами на може залишитися освітня діяльність, яка готує людину до дій в глобальному просторі. Ось чому Україна розглядає органічне влиття вітчизняної освіти в Європейський освітній простір як стратегічне завдання не тільки власне освіти, а й країни в цілому. З цією метою зроблено чимало. Досить назвати приєднання до Болонського процесу, що має на меті створення єдиного освітнього простору Європи у сфері вищої освіти.

Разом з тим імплементація західних освітніх стандартів обумовлена також їх більшою відповідністю тим завданням, які стоять перед освітою з підготовки громадянина ії професіонала для життя і діяльності в сучасних умовах. Відзначимо частину з них.

Освіта повинна готувати глобалістичну людину, тобто здатну ефективно жити і діяти в глобальному середовищі. Тут надзвичайно широкий спектр завдань - від формування відповідних світоглядних позицій до уміння спілкуватись із світом, людьми з інших країн, переймати їх досягнення. Тим більше, що нині прогрес кожної держави залежить не тільки від власних зусиль громадян, а й від того, наскільки вони здатні залучати все краще, що є в інших країнах.

Людина розумна у XXI столітті - це людина, що постійно навчається. Людина, для якої отримання знань стає сутнісною рисою способу життя. Перед сучасною освітою, а особливо вищою, все більше актуалізується завдання ввести молоду людину в ситуацію самостійного оволодіння новими знаннями та інформацією, навчити навчатися, виробити потребу в навчанні впродовж життя. Таку людину повинна формувати вже школа, а створити умови для безперервної освіти впродовж життя повинні суспільство і держава.

Українська освіта повинна набути якостей, які б дозволили сформувати людину із інноваційним типом мислення, інноваційним типом культури, готовністю до інноваційного типу діяльності, що стане адекватною відповіддю на перехід цивілізації в інноваційний тип розвитку. Лише сформувавши інноваційну особистість, здатну до творення змін і сприйняття змінності, ми зможемо стати конкурентоспроможною нацією. І українська освіта в інтеграції з наукою покликані підготувати людину до життя в нових умовах, сформувати людину інноваційну.

Наступним завданням є формування самодостатньої особистості, а отже необхідності поглиблення особистісного розвитку людини. Це об'єктивно обумовлено у світі і в Україні процесом зростання демократичності суспільства. Цей процес в свою чергу викликаний різноманітними причинами. Серед них — необхідність регулюючих, управлінських дій в масштабах людства, що обумовлено глобалізацією і зростанням цілісності світу: створення регіональних організацій держав, яким добровільно передано ряд державних функцій; необхідність загальної демократичної атмосфери для розвитку сучасних науково-інформаційних технологій; потреба, врешті-решт, у все більш розвинутій демократії для все більш глибокого розвитку В самореалізації особистості в суспільстві і т. ін. Одним словом, демократизація є необхідною передумовою подальшого прогресу суспільства і людини. Але дійсну демократичність суспільства врешті-решт визначає ступінь самодосконалості громадян, їх здатність до самостійної і усвідомленої дії, в тому числі і раціонального, з огляду демократичності, формування владних структур різних рівнів в державі. Тому освіта, а особливо ж вища, як і соціальне середовище в суспільстві в цілому, повинні бути максимально зорієнтовані на формування розвинутої, самодостатньої особистості, а також демонструвати демократичність самоорганізації й демократичного стилю відносин.

Освіта повинна готувати демократичну людину, яка б органічно, всією своєю сутністю, а не за покликом поводирів, прагнула демократичного суспільства Я була нездатною жити в авторитарних суспільних відносинах. Не змінивши відносини в школі на толерантні, ми ніколи не змінимо українського суспільства, не матимемо сталої і ефективної демократичної системи, не збудуємо ефективної економіки, бо сучасні науково-інформаційні технології дієві лише в демократичному суспільному просторі.

Реалізувати ці завдання без імплементації західних освітніх стандартів, як І без розвитку кращих вітчизняних досягнень, неможливо».

Під час пленарного засідання з доповідями перед учасниками конференції виступили :професор   шведського Університету Уппсали Лі Бенніх-Бьоркман      ( «Шведська допомога проведенню реформ освіти в пострадянських країнах»), Швеція, Радник з питань преси, освіти та культури Посольства США В Україні Мішель Логсдон                     ( «Діяльність Уряду США для підтримки реформи освіти в Україні»), професор Пал Тамаш, директор інституту соціології Угорської Академії наук, ректор Харківського національного університету ім. Каразіна Віль Багіров ( «Проблеми модернізації викладання соціологічних наук в пострадянських країнах»,

Другу частину Пленарного засідання відкрив  віце-президент АПН України Володимир Луговий доповіддю «Науковий ресурс вищої освіти: порівняння світової і національної практики», в якій він, зокрема, зазначив : «Значення наукових досліджень для вищої школи виявляється в трьох аспектах: її зміст базується на здобутках науки, остання піддає рефлексії саму вищу освіту, наукова діяльність вищих навчальних закладів сприяє підвищенню науково дослідницького та творчо – інноваційного потенціалу суспільного розвитку».

Участь у Міжнародній конференції беруть також науковці з  Росії,  Грузії, Естонії, Литви.

Другий день конференції передбачає роботу в секціях :

-«Реформи форм та змісту університетської освіти»

-«Західні освітні стандарти при вивченні спеціальних дисциплін»

-«Англомовна освіта : проблеми та перспективи»

-«Болонський процес: міфи та реальність»

            Після завершення секційної роботи відбудеться презентація програм Центру CASE ( Centre for Advanced Studies and Education, Литва)

Лілія Долганова, керівник прес-служби АПН України