Віктор Титов,

Завідувач відділу порівняльної педагогіки

Інституту обдарованої дитини,

кандидат психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНА ЛОГІКА В ТВОРЧОМУ МИСЛЕННІ ДІТЕЙ

На черговому семінарі в Інституті обдарованої дитини АПН України розглядалася проблема “Поняття “психологічна логіка” у розумінні психологічних механізмів творчого мислення дітей”. Доповідач – завідувач відділу порівняльної педагогіки Інституту обдарованої дитини, кандидат психологічних наук Віктор Титов.

Авторство у винайденні терміну “психологічна логіка” приписується англійському філософу Д.С.Міллю. З’явившись в ХІХ столітті, цей термін, не набувши визначення як поняття, у ХХ столітті в науці перестав вживатися. Зараз, коли увага вчених при розгляді проблем взаємодії людини зі світом все більше концентрується на суб’єкті, на його мисленні, поняття “психологічна логіка” може стати корисним. Особливо це стосується проблем розуміння психіки обдарованої дитини, її творчого мислення.

Доповідачем пропонувалося розглядати психологічну логіку як науку про психологічні форми правильного мислення. Дискусію викликало на семінарі трактування “правильності” з опорою на однокорінне старослов’янське слово “прав”, яке означає – обіт, присяга, правило, закон, договір. Саме в прояві обов’язковості аксіоматичних змістів, що лежать в основі мисленнєвого процесу та спрямовують оформлення думки, і вбачається налаштування його на логічний лад.

В якості базового психічного елементу для процесу логічного осмислення задачі можуть виступати не тільки поняття, але й інші психічні утворення, які мають ознаки обов’язковості – різного гатунку образи, почуття. Аксіоматичного характеру набувають образ “Я”, образ цілі, провідні для даної особистості почуття, риси характеру і т.п. Стійкі, стабільні структури психіки, що беруть участь в свідомому або підсвідомому (але не беcсвідомому) процесі мислення задають його індивідуальну спрямованість, суб’єктивну логіку людини. Саме одна суб’єктивна логіка по відношенню до іншої стає джерелом змін у баченні задачі, виходу за межі усталених підходів у її розв’язанні, що може привести до творчих узагальнень. Як вид психологічної логіки, окрім вербальної, рефлексивної, образної, перцептивної, доповідачем введено поняття емоційної логіки.

Обдаровані діти, що більше за інших наділені яскравими індивідуальними, властивими тільки їм рисами, оригінальними якостями, мають більше можливостей для провокування у себе творчого процесу. Цьому сприяє також їхня здатність захоплюватись різними предметами, процесами, в результаті чого відбувається неспівпадання зовнішнього “Я”, спрямованого на об’єкт і зафіксованого відповідною логікою, з внутрішнім “Я” і суб’єктивною логікою. У взаємодії цих логік, у внутрішньому спілкуванні на їхній основі, людина стає дивною для самої себе, що може стати імпульсом для творчості, для її ровитку.

Подібні процеси відбуваються також в групах, в соціумі. Наприклад, чоловік і жінка, яким властиві досить різні, побудовані на гендерних відмінностях логіки,  можуть стати в сім’ї, при налаштованості на конструктивне мислення, джерелом творчого сприйняття дійсності і відповідної діяльності.

Активно обговорювались на семінарі можливості психологічної логіки в оптимізації взаємодії індивіда з комп’ютером, коли свідомі регулятивні зміни в цій логіці, можуть приводити до процесу творчості. Традиційно підсумки у роботі семінару були підведені директором Інституту обдарованої дитини Камишиним В.В.