Партнерство бізнесу і освіти Налагодження активної взаємодії бізнесу і освіти є дуже необхідною умовою виходу європейських країн, у тому числі України, з економічної кризи, подолання її негативних наслідків. Адже не секрет, що економічна криза призвела до втрати в Європі 7 млн. робочих місць, збільшення безробіття, особливо серед молоді до зниження рівня кваліфікації та освіченості громадян. Наприклад, кожний четвертий громадянин європейських країн має труднощі з читанням текстів, а у понад 80 млн. робітників відсутня належна кваліфікація, що дає право претендувати на отримання достойного робочого місця. Зважаючи на те, що тільки у 2009 році на ринок праці у всьому світі вийде 40 млн. працівників, усім країнам, у тому числі й Україні, необхідно зробити все можливе, щоб вони знайшли робочі місця, втрималися на них, а найголовніше, своєю кваліфікацією відповідали вимогам галузей виробництва, що динамічно розвиваються, особливо в напрямі забезпечення випуску високотехнологічної продукції, наноматеріалів тощо.
У зв’язку з цим для забезпечення розвитку інноваційної економіки кожної європейської країни є посилення відповідальності ринку праці за вчасне і системне подання кількісних і якісних сигналів щодо техніко-технологічних змін у галузях виробництва, виникнення нових кваліфікацій. У свою чергу, освіта і зокрема професійна освіта, відповідальні за те, щоб якісно переводити ці сигнали у формат компетенцій, а в подальшому використовувати у розробленні освітніх стандартів. Тому і бізнес, і промисловість також мають брати участь у формуванні інноваційного змісту, рецензуванні та визначенні рейтингу освітніх програм, оновленні значної частини їх змісту матеріалом, що дозволяє формувати у молоді кар’єрні цінності, підприємницькі навички. Розуміючи, що після завершення кризи економікам європейських країн будуть потрібні кваліфіковані працівники, вже сьогодні слід думати, як переконати бізнес вкладати кошти у підвищення рівня кваліфікації своїх робітників, у необхідності фінансової підтримки розвитку професійної освіти, здійснення відповідних освітніх реформ. Зазначені проблеми порушувалися на міжнародній конференції, що відбулася 3-4 грудня 2009 року в Брюселі у приміщенні Європейського Парламенту. Учасниками конференції стали представники понад 45 країн світу, зокрема країн Євросоюзу та країн-сусідів. До складу української делегації увійшли: Олена Бех, експерт Європейського Фонду освіти; Тарас Фєніков, заступник Міністра освіти і науки; Валентина Радкевич, директор Інституту професійно-технічної освіти АПН України; Кирило Ткаченко, директор Конференції роботодавців України, Олена Подолєва, Віце-президент Торгово-Промислової Палати України; Наталія Ємченко, директор закритого акціонерного товариства CMG) м. Донецька. Під час урочистого відкриття конференції Європейський Комісар з питань освіти, навчання, культури і молоді Марош Шефчович привернув увагу присутніх до того, що сучасна система професійної освіти має бути справедливою, інноваційною, конкурентоздатною і відкритою до виробництва щодо набуття робітниками нових кваліфікацій. У виступі Єврокомісара наголошувалося на розвитку приватного інвестування освіти, забезпечення її відкритості до партнерства з бізнесом. З привітаннями і короткими доповідями виступили Віце-Президент Європейського Парламенту – Лібор Ручек, Віце-Голова Комітету з культури та освіти Європейського Парламенту – Мортен Локкегаард, Державний секретар Міністерства освіти і науки Швеції – Бертіл Остберг, Генеральний директор з питань зовнішніх відносин Європейської Комісії – Рутгер Віссельс, а також Директор Європейського Фонду освіти – Мадлен Сербан. У виступі державного секретаря Міністерства освіти і науки Швеції Бертіла Остберга було зазначено, що необхідно зміцнювати позиції освіти і бізнесу в забезпеченні мобільності кваліфікованих робітників, підвищенні рівня їхньої кваліфікації, підприємництва. У зв’язку з цим соціальна інтеграція, ставка на молодь, новаторський метод є ключовими чинниками у визначенні нових навичок і кваліфікацій. Він зазначив, що непотрібно всіх студентів робити академіками, а доцільно орієнтувати на сучасну професію, освіту, що посилить рівень їх працевлаштування. У зв’язку з цим система освіти не повинна залежати від економічних коливань, а її реформа має дати можливість студентам і учням спробувати свої знання на практиці. З цією метою потрібно удосконалювати терміни підготовки, передбачати скорочення кількості теоретичних дисциплін за рахунок предметів спеціального циклу і виробничого навчання. В умовах глобалізації, система професійної освіти має тісно взаємодіяти з бізнесом, культурними організаціями, постійно впроваджувати інновації, пов’язувати зміст освіти з потребами ринку праці, зокрема забезпечувати стажування учнів на робочому місці.
Важливе значення в системі освіти Швеції надається якості освітніх послуг. З цією метою навчальні заклади Швеції піддаються постійним перевіркам. Поряд із цим, необхідно не забувати про самих учнів, їхні плани, мрії, інтереси, на чому наголосив Бертіл Остберг. Ми маємо їм допомагати у визначенні професії ще у самому ранньому віці. У рамках Конференції відбулася сесія ринку ідей. Цей захід носив виставковий характер. Представники країн Європейського Союзу і країн-сусідів демонстрували власні приклади ініціатив в галузі співробітництва і взаємодії бізнесу та освіти. На ринку ідей була надана можливість купувати ідеї, обмінюватися поглядами, дискутувати. На нашу думку, серед запропонованих на ринку ідей взаємодії бізнесу і освіти найбільш цікавими за формою і змістом були ідеї представників України, Казахстану, Туреччини та Ізраїлю. Зокрема суть ідеї, запропонованої учасниками конференції від Ізраїлю полягає в тому, що партнерство бізнесу і освіти ґрунтується на системній взаємодії суб’єктів цього процесу, результатами якої є створення умов для самореалізації особистості майбутнього кваліфікованого робітника під час навчання та професійної діяльності на виробництві. 4 грудня 2009 р. було проведено три тематичні семінари: а) управління і партнерство; б) підприємництво і працевлаштування – нові навички для нової роботи; в) новаторство і творчість у викладанні та навчанні. На кожному із цих семінарів учасникам було запропоновано обговорити уроки (досвід), отримані під час конференції, визначити, наскільки вони корисні для використання в інших країнах. Водночас була передбачена дискусія для учасників семінару з приводу виявлення можливих варіантів дій на майбутнє. Наприклад, під час семінару з теми «Управління і партнерство» було розглянуто, яким чином роль соціальних партнерів може бути посилена для відповіді на зрослу необхідність визначати, впроваджувати й оцінювати якість професійної освіти та навчання. Представники різних країн світу виявляли потреби та інструменти для нарощування потенціалу в організаціях країн-партнерів, а також між соціальними партнерами з метою підтримки їх загальної діяльності як учасників процесу реформування професійного навчання. На семінарі «Підприємництво і працевлаштування - нові навички для нової роботи» обговорювалось питання, чому підприємства не забезпечують своїм працівникам умови для підвищення кваліфікації. Відповідь була дуже переконлива – адміністрації підприємств можуть запросити на робочі місця працівників з високим рівнем кваліфікації. Однак, цей підхід було визнано не гуманним, особливо під час економічної кризи, коли зумовлюється необхідність переведення робітників з одних кампаній в інші. Під час семінару обговорювалася проблема якості підготовки педагогів професійних навчальних закладів. Наголошувалося на тому, що вони мають володіти новими кваліфікаціями, а також знати про всі технологічні зміни, що відбуваються на підприємствах галузі, для якої готують робітників. Було одностайно підтримано, що провідна роль викладачів і майстрів-інструкторів професійних навчальних закладів має бути визначена на державному рівні у відповідних нормативно-правових документах. Цікавий досвід запропонували учасники семінару з Південної Кореї. Протягом кількох років у цій країні проводився експеримент, основна ідея якого полягала в тому, що менеджерів з виробництва направляли в університети для викладання студентам фундаментальних і спеціальних дисциплін. Це дало дуже позитивні результати, адже студенти від них пізнали багато нового про ринок праці, особливості діяльності компаній. Особливо корисним був цей експеримент у підготовці педагогічних працівників. Під час дискусії було запропоновано створити на європейському рівні Раду з розроблення нових навичок. Це допоможе усім країнам-партнерам виробити єдині підходи до визначення навичок, якими мають оволодіти учні і студенти під час навчання у професійних навчальних закладах (загальні, технічні, академічні). Наш виступ було присвячено науковому супроводу взаємодії бізнесу і освіти в Україні. Було привернуто увагу присутніх до того, що бізнес-кампанії України з метою просування на ринку товарів своєї продукції відкривають на базі вищих і професійно-технічних навчальних закладів регіональні навчально-виробничі центри. У цих центрах студенти й учнівська молодь, а також педагогічні працівники мають змогу оволодівати сучасними виробничими технологіями, ознайомитись із специфікою нових матеріалів, інструментів, обладнання тощо. Нині в Україні функціонує понад 60 навчально-практичних будівельних центрів, відкритих у різних регіонах на базі професійно-технічних навчальних закладів фірмою КНАУФ та фірмою «Хенкель-Баутехнік». Сподіваємося, що ця ініціатива має бути підтримана й іншими роботодавцями. А щоб це відбулось, участь бізнесу в розвитку професійної освіти має бути узаконена на законодавчому рівні, а також мати зворотній зв'язок у вигляді окремих льгот. На семінарі з теми «Інновації і творчість у викладанні та навчанні» обговорювались проблеми, що стосуються використання методології, розробленої Європейським Фондом освіти для навчання підприємництву. Учасникам семінару були надані рекомендації щодо розвитку самозайнятості та інноваційні методи навчання учнівської молоді, педагогів. На семінарі було обговорено підходи до розроблення індикаторів політики сприяння індивідуальному підприємництву й впровадженню новаторських методів навчання. На заключному засіданні учасникам конференції було запропоновано обмінятися досвідом і ноу-хау, що будуть вказувати на майбутні стратегічні напрями й пов’язані з ними подальші ініціативи країн-учасниць міжнародної конференції. Під час підведення підсумків міжнародної конференції виступила Генеральний директор Європейського фонду освіти Мадлен Сербан. Вона зазначила, що партнерство бізнесу і освіти необхідно розвивати у всіх країнах світу. Результати цього партнерства доцільно спрямовувати на підвищення конкурентності й мобільності виробничого персоналу, розвиток новаторства. Особливо це важливо робити протягом 2009 року, який для країн Європи є роком новаторства. Мадлен Сербан звернула увагу присутніх на те, що в Європейських країнах необхідно сформувати загальну освітню політику, спрямувати знання на слугування суспільству, визначити ключові компетенції й кваліфікації, розробити кваліфікаційну рамку. Крім того, вона наголосила, що Європейський фонд освіти буде підтримувати ініціативи країн-сусідів Євросоюзу в напрямі реформування освіти і навчання. Ґрунтовним був виступ Постійного представника Іспанії у Європейському Парламенті Хав’єр Альфая. Він зазначив, що мабуть щось не так в тих освітніх системах, які готують безробітних. Тому дуже важливо чітко визначати роль кожного учасника освітнього процесу. Наприклад, професійним навчальним закладам – навчати, а роботодавцям розробляти вимоги до професійної підготовки персоналу підприємств. Ми згодні з тим, що подолання кризи, розвиток професійного навчання громадян на засадах новаторства, підвищення якості підготовки, рівня працевлаштування, креативності працівників допоможуть побудувати соціальну Європу. Зверталась також увага і на розвиток у країнах Євросоюзу і країнах-сусідах вищої освіти, зокрема науково-дослідної роботи в університетах. Хав’єр Альфая наголосив, що під час головування Іспанії в Європейському Парламенті вони будуть прагнути закріпити за освітою центральне місце в політиці й стратегії пост Лісабонського договору, сприяти стійкому розвитку економіки. Важливим у цьому напрямі завданням для кожної Європейської країни є розроблення національних систем і рамок кваліфікацій, які забезпечать у майбутньому якість освіти, мобільність фахівців, доступ до різних освітніх програм. Політика добросусідства сприятиме використанню розроблених у цьому плані в країнах Євросоюзу інструментарію. На завершення свого виступу Хав’єр Альфая закликав учасників міжнародної конференції налагоджувати взаємодію з представниками Міністерств закордонних справ своїх країн. Це необхідно для того, щоб вони доносили до Європарламенту актуальні питання, які потребують підтримки Європейського фонду освіти та інших міжнародних організацій у розв’язанні започаткованих у країнах Євросоюзу і країнах-сусідів інновацій. Наприкінці конференції було оголошено, що результати партнерства бізнесу і освіти знову будуть обговорюватися в Європарламенті у 2011 році, а тому в Україні є шанси зробити все можливе, щоб на практиці показати ефективні результати взаємодії у створенні Національної системи і рамок кваліфікацій, нового покоління державних стандартів професійної освіти, забезпеченні робочих місць для виробничої практики й працевлаштування, а також у виконанні інших важливих умов, що сприяють підвищенню рівня професійної компетентності персоналу підприємств. |