19 березня відбулися Загальні збори  АПН України

„Про діяльність Академії педагогічних наук України у 2008 р. та завдання на 2009 р "

Зі звітною доповіддю виступив президент АПН України В.Г.Кремень. він наголосив, що у минулому  році у минулому році діяльність Академії педагогічних наук України спрямовувалася на збільшення внеску в наукове і методичне забезпечення перетворень в усіх ланках національної освіти, розвиток педагогічної та психологічної наук, інституційне вдосконалення Академії. Діяльність Президії, її відділень, зокрема  зосереджувалась на обґрунтуванні складової сучасної філософії освіти та методологічних  засад реформування освітнього простору, провідною детермінантою розвитку якого є ідеї людиноцентризму. Відтак, зауважив В.Г.Кремень, завдання національної системи освіти полягають у максимальному розвитку особистісної унікальності людини, її можливостей через багатоманітність педагогічного впливу.

В своєму виступі Василь Григорович Кремень  проаналізував роботу кожного підрозділу  Академії.

 Ученими Інституту проблем виховання визначено теоретичні засади і педагогічні умови соціалізації особистості в різних виховних середовищах.  В основному завершено роботу над науково-методичним забезпеченням „Національної програми виховання дітей та учнівської молоді”.

Визначено й обґрунтовано провідні напрями модернізації освіти на шляху інтеграції в європейський і світовий освітні простори, підвищення ефективності та результативності управлінської діяльності на різних рівнях освіти, а також засади комплексного планування та впровадження освітньої політики в межах проекту „Рівний доступ до якісної освіти в Україні”.    Розроблено і запроваджено в практику інноваційні технології підготовки вчителя на основі кредитно-модульної організації навчального процесу.

 Сучасний педагогічний досвід та історико-педагогічну спадщину України акумулювали і презентували Державна науково-педагогічна бібліотека ім. В.О.Сухомлинського та Педагогічний музей України.

У дошкільній і позашкільній освіті визначено концептуальні засади розвитку особистісного потенціалу дитини дошкільного віку, педагогічні умови оптимізації компетентної поведінки молодших дошкільників, розроблено ефективні особистісно орієнтовані технології. Педагогічній практиці запропоновано оновлений зміст та інноваційні технології відповідно до Базової програми розвитку дитини „Я у світі”. 

З’ясовані соціально-педагогічні та психологічні умови розвитку творчої особистості учнів у позашкільних навчальних закладах, виховання їх в інтернатних закладах нового типу та реалізації виховного потенціалу дитячих громадських організацій.

У галузі  загальної середньої  освіти   завершене дослідження методологічних проблем фундаменталізації освіти, у ході якого з’ясовано сутність і закономірності цього феномену як одного з найважливіших принципів дидактики та дидактичні засади його реалізації в навчанні, обґрунтована процесуальна складова змісту загальної середньої освіти в контексті особистісно орієнтованої парадигми .

Ученими Інституту педагогіки досліджено дидактико-методичні засади інтегрування змісту навчальних предметів у початковій школі, розроблено теоретико-методологічні основи формування цілісності знань про природу в учнів старшої школи. До основних результатів досліджень профільного навчання слід віднести обґрунтовані принципи формування навчальних профілів, відбору та структурування змісту профільних предметів і курсів за вибором, визначені методи та форми їх вивчення.

Помітними здобутками відзначаються дослідження теоретичних і науково-методичних засад сучасного шкільного підручника та їх реалізації в практиці підручникотворення. У звітному році створено низку рукописів нових підручників для 9 класу, 16 з яких визнано переможцями Всеукраїнського конкурсу. Видавництвом „Педагогічна думка” видруковано ряд експериментальних підручників, які втілюють авторські підходи до вивчення предметів. Значну увагу приділено розробленню концептуальних засад і змісту підручників для профільної старшої школи. Поповнено бібліотеку електронних навчальних посібників.

Серед найважливіших результатів досліджень – методологія оцінювання якості освіти на регіональному і національному рівнях, модель механізму державного управління якістю загальної середньої освіти, науково-методичні та організаційні засади здійснення моніторингових досліджень якості навчальних досягнень школярів, методи математичного оброблення та інтерпретації результатів незалежного зовнішнього оцінювання досягнень учнів.

В Інституті інформаційно-комунікаційних технологій та засобів навчання обґрунтовано принципи побудови відкритих систем освіти, запропоновано структуру навчального середовища, що базується на Інтернет-технологіях, структурно-модульну організацію інтелектуальних комп’ютерних навчальних систем.

В Інституті обдарованої дитини розроблено теоретичну модель комплексної особистісної діагностики, яка є основою для проектування розвивального середовища обдарованого індивіда. Обґрунтовано зміст і структуру багаторівневої системи психолого-педагогічного проектування особистісного розвитку учня. Створено структурну модель реалізації державної політики з підтримання обдарованих дітей в Україні .

В Інституті спеціальної педагогіки  завершено оновлення змісту і розроблення науково-методичного забезпечення початкової загальної освіти дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Зміст переорієнтовано на розвиток особистості учнів, формування в них необхідних компетентностей, наповнено специфічним корекційно-компенсаторним і розвивально-реабілітаційним матеріалом.

Системна взаємодія з Департаментом професійно-технічної освіти МОН України, Міністерством праці та соціальної політики України, Державним центром зайнятості, Конфедерацією роботодавців України сприяла об’єднанню зусиль у науковому обґрунтуванні Концепції професійної орієнтації населення, пропозицій щодо оновлення законодавства з підготовки сучасного кваліфікованого робітничого персоналу.

Науковцями Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих  розроблено Концепцію розвитку педагогічної майстерності вчителя та її реалізації в умовах безперервної освіти, а також навчальна дисципліна „Педагогічна майстерність". За розробленою українською версією Програми ПРАЙД „Підготовка кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі” і „Підготовка соціальних працівників до створення та здійснення соціального супроводження сімейних форм виховання” уперше в Україні проведено навчання соціальних педагогів з усіх регіонів країни.

В Інституті професійно-технічної освіти  здійснено обґрунтування теоретико-методичних засад прогнозування розвитку та модернізації професійно-технічної освіти в умовах європейської інтеграції, проектування змісту професійно-технічної освіти з урахуванням динамічних змін у соціально-економічній сфері, відбору і структурування змісту навчання, спрямованого на формування професійної компетентності. Розроблено систему індикаторів ефективної діяльності професійно-технічних навчальних закладі

Ученими Інституту вищої освіти обґрунтовано філософсько-методологічні засади модернізації вищої освіти, визначено можливі варіанти освітніх стратегій реформування вищих навчальних закладів України. Доведено нагальність підвищення ролі вищої школи в продукуванні нових знань, використання її ціннісного потенціалу щодо цивілізаційного визначення молоді. Обґрунтовано принципи і засади організації вищої школи, проектування навчальних технологій в умовах європейської інтеграції.

 На прикладі природничої й інженерної галузей вищої школи доведено необхідність зміни концепції і запропоновано новий підхід до визначення якості вищої освіти. Дістали подальший розвиток засади інтеграції змісту гуманітарної освіти у вищих навчальних закладах негуманітарного профілю.

Обґрунтовано механізми управління, прогнозування та фінансування вищої освіти як визначального чинника інноваційного розвитку суспільства.

За результатами досліджень проблем післядипломної освіти, виконаних в Університеті менеджменту освіти, розроблено та апробовано інноваційну технологію формування змісту підвищення кваліфікації керівних кадрів системи загальної середньої освіти. Виявлено вимоги, які висуваються до управлінського корпусу вищих навчальних закладів, розкрито специфіку організації навчального процесу для цієї категорії працівників, розроблено концепцію особистісного розвитку фахівців у професійній діяльності тощо.

В Інституті психології ім. Г.С.Костюка  розроблено та апробовано концепцію психічного розвитку, що дає змогу відкрити принципово нові сторони розгляду особистості, уточнити психолого-педагогічні умови особистісного зростання і саморозвитку в процесі навчання, визначити суттєві аспекти пізнавальних, предметно-практичних та ціннісно-смислових відносин людини в освітньому просторі.

Установлено загальні закономірності вікової динаміки духовного розвитку особистості в шкільному віці як утворення її свідомості і самосвідомості. Визначено систему ознак, що характеризують поведінку особистості відповідно до рівня розвиненості духовності. Розроблено концепції суб’єкта економічної соціалізації та економічної культури особистості .

Визначено теоретико-методологічні підходи до дослідження готовності до дистанційного навчання, критеріїв психологічної комфортності цього навчання. Розроблено тест з виявлення дитячої Інтернет-залежності та Інтернет-адикції дорослих. Установлено, що практичне втілення телекомунікаційних технологій в систему освіти значно випереджає відповідні психолого-педагогічні розробки, суттєво відстає необхідна підготовка вчителів.

Обґрунтовано доцільність розгляду психодіагностики обдарованості в єдності зі сприянням розвитку особистості, узгодженості процесу навчання з індивідуальною траєкторією розвитку обдарованості, надання психолого-педагогічної допомоги обдарованим дітям та молоді. Аргументовано необхідність створення загальнонаціональної системи психодіагностики обдарованості особистості. Визначено концептуальні підходи до розроблення системи психологічної корекції соціально дезадаптованих неповнолітніх відповідно до структурних компонентів кожного із різновидів девіантної поведінки.

В Інституті соціальної та політичної психології на замовлення Міністерства праці та соціальної політики розпочато дослідження рівня та чинників престижності професій. Виявлено, що до перших десяти найпрестижніших професій доросле населення України включає професію вчителя, водночас учні випускних класів загальноосвітніх шкіл оцінюють престижність учительської професії значно нижче.  Прийнятий світовою спільнотою критерій характеристики престижності професії за необхідним для її опанування рівнем освіти використовують лише 17 % українців.

Визначено систему концептуальних уявлень про динамічні процеси в малих групах, що функціонують в освітньому середовищі, закономірності групової динаміки типового підліткового класу та її відмінності в профільних та непрофільних класах старшої школи, методологію встановлення критеріїв медіа-освіченості молоді, створено першу в Україні експериментальну програму з медіа-освіти старшокласників, структурно-функціональну модель і спеціальний комплекс діагностики чинників політичної участі молоді в розбудові громадянського суспільства.

Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи у тісній взаємодії з МОН України розробив і впровадив науково-методичне забезпечення функціонування та подальшого розвитку в освіті служб практичної психології і соціальної роботи.

У своєму виступі президент АПН України окреслив коло першочергових завдань, на яких потрібно зосередити зусилля :

Насамперед – це підвищення якості наукової і науково-педагогічної діяльності вчених Академії, що є багатоаспектною проблемою.

Необхідно посилити актуальність досліджень та теоретичну і практичну значущість їх результатів.

 Важливо підвищити рівень виконання науково-дослідних тем, новизни і достовірності отриманих результатів.

 Нові наукові гіпотези потребують більш ретельного теоретичного обґрунтування та обов’язкової (там, де це можливо) експериментальної перевірки. 

Нові наукові результати мають бути представлені у вигляді, придатному для практичного використання, упровадження. У зв’язку з цим слід активізувати зусилля з технологізації наукових розробок.

Перспективи діяльності Відділення загальної педагогіки та філософії освіти  убачаються в розширенні спектру наукового пошуку у зв’язку з появою нового напряму досліджень – філософії освіти, який вимагає розгляду глобалізаційних та інтеграційних процесів у світовому освітньому просторі, засад діяльності національної системи освіти, розроблення нових змісту, організаційних форм, інноваційних методик з розвитку особистості.

Важливий напрям досліджень – духовно-моральне виховання дітей та молоді, коригування його орієнтирів і засад відповідно до викликів сучасного життя, розроблення питань національного виховання в контексті загальнодержавної політики, ядром якого виступають громадянське, патріотичне, моральне виховання, формування здорового способу життя, соціальної активності зростаючої особистості.

Слід посилити внесок психолого-педагогічної науки в удосконалення навчально-виховної і соціалізуючої діяльності інтернатних закладів, дитячих будинків сімейного типу для дітей-сиріт та соціальних сиріт, розроблення особистісно орієнтованих технологій навчання і виховання дитини в цих закладах, розв’язання проблеми психолого-педагогічної підготовки прийомних батьків.

Відділенню психології, вікової фізіології та дефектології  належить продовжити розроблення психологічних основ становлення особистості, її соціальної адаптації та творчої самореалізації. Особлива увага має бути спрямована на обдарованих дітей та дітей із спеціальними потребами.

У контексті неперервності спеціальної освіти необхідно розробити зміст та методичне забезпечення навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку дошкільного віку, а також в основній школі. Мають бути досліджені теоретичні і методичні засади інклюзивного навчання. Потребує розроблення навчально-методичне забезпечення предметів корекційно-розвивальної складової Державного стандарту спеціальної освіти.

Серед нагальних проблем, які потребують пріоритетної уваги Відділення загальної середньої освіти, необхідно виокремити науково-методичне забезпечення переходу старшої школи з 2010 р. на профільне навчання. Це вимагає і перебудови змісту та технологій навчання, і формування мережі профільних навчальних закладів, і вдосконалення навчально-виховного процесу на засадах особистісно орієнтованої парадигми освіти, і відповідної підготовки вчителів. Крім того, академічна наука має запропонувати освітянській практиці нові як організаційні, так і технологічні моделі профільного навчання, зорієнтовані на компетентнісний підхід з метою формування людини з інноваційним типом мислення, здатної до навчання впродовж життя, безперервного самовдосконалення.

Індивідуалізації, диференціації навчання має сприяти інтегрування інформаційно-телекомунікаційних технологій в навчальний процес, яке насамперед слід спрямувати на забезпечення шкіл новими програмними засобами. В умовах обов’язкової середньої освіти важливо не загубити індивідуальність учня, всіляко сприяти виявленню і розвитку його задатків і здібностей, підтриманню обдарованих дітей.

Завдання Відділення професійної освіти і освіти дорослих  полягають в адекватній відповіді на виклики, пов’язані з реформуванням професійно-технічної освіти, навчанням незайнятого населення.

         До актуальних завдань подальшої діяльності Інституту доцільно віднести: дослідження з проблем децентралізації управління професійно-технічною освітою; розроблення і апробацію професійних стандартів, заснованих на компетентностях; обґрунтування педагогічних засад розвитку індивідуальних освітніх потреб особистості щодо професійної самореалізації та кар’єрного зростання впродовж трудової діяльності; створення інноваційних методик професійної освіти і підготовки, підручників нового покоління для професійно-технічних навчальних закладів та навчання на виробництві; інформаційно-аналітичний супровід розвитку професійно-технічної освіти з урахуванням кон’юнктури ринку праці, прогнозування суспільно-державних вимог до рівня підготовки кваліфікованих робітників, розроблення механізму оцінювання якості й результативності навчання.

Пріоритетні завдання Відділення вищої освіти - здійснення наукового супроводу й обґрунтування модернізації систем вищої та післядипломної освіти, стандартизації підготовки фахівців, запровадження компетентнісного підходу, інтеграції освітньої і наукової складових у діяльності вищої школи, упорядкування мережі вищих навчальних закладів, демократизації системи вищої освіти.

Комплексним завданням для вчених Інституту професійно-технічної освіти, Інституту вищої освіти, Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих, Університету менеджменту освіти є наукове обґрунтування концепції національної системи кваліфікацій на основі компетентнісного підходу, без якої неможливе дійсне входження вітчизняної освіти в європейські простори професійної освіти і підготовки, вищої освіти, досліджень згідно з Копенгагенським і Болонським процесами та Лісабонською стратегією.

В.Г.Кремень також поінформував  присутніх і про публікації, що були здійснені науковцями АПН України. Так, за результатами наукових досліджень членами Академії та науковцями підвідомчих установ опубліковано майже 3 тисячі праць, у тому числі 94 монографії, 221 підручник і навчальний посібник, 173 методичних посібники і рекомендації, 38 словників і довідників, випущено 78 збірників наукових праць, підготовлено 73 навчальних програми і концепції. Спеціально слід зазначити вихід у світ у 2008 році фундаментальної узагальнюючої праці вчених Академії – "Енциклопедії освіти", першого в Україні такого роду видання.

Президент АПН України розповів  про  підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів у аспірантурі та докторантурі одинадцяти підвідомчих установ. У звітному році в аспірантурі навчалося 520 осіб,  у докторантурі перебувало 49 осіб. Аспірантуру закінчили 106 осіб, докторантуру – 13 осіб.  До аспірантури у 2008 р. прийнято 136 осіб, докторантури – 19 осіб. У 14 спеціалізованих учених радах, що діють у восьми підвідомчих наукових установах, за минулий рік захищено 197 дисертаційних робіт: 25 докторських і 172 кандидатські дисертацій.

Важливим напрямом діяльності Академії є підвищення рівня координації досліджень з педагогічних і психологічних наук. Міжвідомча рада у 2008 р. розглянула 1595 тем докторських і кандидатських дисертаційних досліджень, у тому числі 140 докторських та 1455 кандидатських дисертацій. Узгоджено 79 % дисертаційних тем.

Розвивалися і поглиблювалися міжнародні зв’язки Академії з науковими установами і навчальними закладами зарубіжних країн, зокрема Великобританії, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Канади, Китайської Народної Республіки, Республіки Польща, Російської Федерації, Словацької Республіки, Угорської Республіки, Федеративної Республіки Німеччини, Королівства Швеції, що, за словами В.Г.Кременя , сприяло зміцненню авторитету української педагогічної і психологічної наук. Учені АПН брали активну участь у міжнародних симпозіумах, конференціях і семінарах, проектах і програмах ЮНЕСКО, Ради Європи, Європейського Союзу, Світового банку, Європейського фонду освіти та інших міжнародних організацій, ефективно використовували їхні інформаційні й фінансові ресурси. Іноземними членами Академії у звітному періоді стали вчені Канади, Росії, США, Почесним доктором – з Великобританії.

Завершуючи свій виступ, В.Г.Кремень наголосив, що у цілому ж підсумки роботи Академії педагогічних наук у 2008 р. свідчать про її вагомий внесок у розвиток національної освіти, людського потенціалу в Україні. Водночас підсумовуючи зроблене, очевидно, що можливості Академії реалізуються далеко не повною мірою. Отож, головне завдання – максимально задіяти наявні резерви в умовах серйозних викликів перед Українським суспільством, його системою освіти.